deity
/ˈdiː.ɪ.ti/
іменник
Origin
Латинська
deus — бог
Overview
Meaning Now
- божество; надприродна істота, що вважається божественною.
- якість або стан божественності; божественність.
Language path
Протоіндоєвропейська → Латинська → Старофранцузька → Середньоанглійська → Англійська
Earliest form
deite
Earliest period
14 століття
Journey
Слово походить від латинського 'deus', що споріднене з іменем праіндоєвропейського небесного бога *Dyeus Phter (батько-небо). Через старофранцузьку форму воно увійшло в англійську мову, де спочатку позначало абстрактну якість божественності, а пізніше перейшло до значення конкретної істоти.
Evolution
- Протоіндоєвропейська
*dyeu-
“сяяти, небо, небесний бог”
- Латинська
deus
“бог”
- Пізня латина
deitas
“божественність”
- Старофранцузька
deité
“божественність”
- Англійська
deity
“божество”
Connections
Word parts
dei-
root
бог
-ty
suffix
суфікс, що утворює абстрактні іменники
Related across languages
Французька
déité
божество
Іспанська
deidad
божество
Related words
Explore next
Related to deity
External references use DefinedTerm semantics.